{"episodeBySlug":{"id":139,"subId":17,"seqTitle":"Розділ 18","title":"Помста","slug":"4-rozdil-18-pomsta","text":"

— Ха-ха-ха, яким ти покидьком маєш бути, щоб не знати правил моралі щодо того, що один не може шкодити родині іншого? — сховавшись у темряві, Ван Чао міг чути голос офіцера Цао. Наступної миті голос стало чути краще, коли офіцера Цао вели сходами.

Цао Ї сміявся. Його тон був загрозливо тихий, як то буває перед жорстокою бійкою.

«Чи так має говорити коп? Він говорить так, ніби зійшов зі шляху криміналу до того, як стати поліцейським. Чи міг Цао Ї дійсно мати другу особистість, для якої немає різниці між моральністю та аморальністю?» — думав собі Ван Чао і тим часом приймав позу, щоб будь-якої миті мати можливість вдарити.

— Офіцер Цао має дійсно коротку пам'ять! Минулого місяця біля узбережжя, ти зайшов на палубу човна, у якому знаходилося кілька підлеглих мого боса і забрав те, що там було. Наступного дня навіть Зао Ян сказав, що ти був особливо безстрашним! Коли мій бос почув про це, він був задоволений і відстежував тебе, поки ти переховувався. Потім, після того, як нас найняли, ми усвідомили, що ти головний у цьому районі. Якби ми були драконами, ми б не клопоталися про те, щоб грати з тобою, правда ж? Тож ми вирішили скористатись іншим планом, і випустити змію з печери, — лисий чоловік вийшов з кімнати після того, як поговорив з офіцером Цао, якого привів інший чоловік. Дві пари очей зустрілися уважним поглядом.

— Тож ви з Корпорації Чен Ші? — почулося від Цао Ї. — Але яка вам з цього вигода? — попри те, що його донька була полонена цими чоловіками, він зберігав спокій та озирнувся довкола перед тим, як повернутися поглядом до лисого чоловіка.

— Для початку, нам хотілося б знати справжнє обличчя офіцера Цао. — Чоловік підняв один палець. — По-друге, ми хотіли б запросити пана до нашої команди для загальної вигоди. По-третє, те, що ти взяв у нашого боса, де воно? По-четверте, твої вміння досить унікальні, щоб збити з ніг одного з моїх братів. І звісно я маю знайти спосіб виплеснути свій гнів. Як щодо того, щоб двоє з нас запланувати зустріч на певну дату для порівняння наших сил? Чи все зрозуміло? Що скажеш?

— Добре, тоді звільніть для початку мою доньку! — офіцер Цао прийняв боксерську стійку. Його відповідь була чіткою і ввела боса у шок на якусь секунду.

— Якщо так, добре! Ти не можеш знайти друзів без бійки! Дізнаємось один про одного більше після бійки! — лисий чоловік почав хрустіти своїми кісточками, спускаючись униз сходами, аби опинитися на відстані трьох метрів від офіцера.

Гоораг! Четверо інших людей оточили двох всередині. В цей час полонена Цао Цзін Цзін була відведена на другий поверх і залишена під наглядом одного чоловіка.

— Мене звати Чен Ву Ян, тобі краще запам'ятати, — лисий чоловік зняв свою майку, показуючи свої схожі на бронзу мускули та вени, що обплітали все тіло.

Що було помітним на його тілі, так це те, що його всівали коричневі мозолі на суглобах кінцівок, що символізували його досвідченість у бойових мистецтвах.

«Ха!» — без жодного зайвого руху Цао Ї підлетів до Чен Ву Яна, прийнявши позу польоту і вдаривши у пояс противника.

Бах! Чен Ву Ян зупинив удар рукою, відступивши. Зупинившись прямо над сходовим майданчиком, він відсмикнув свою руку, яка вже починала ставати червоною:

— Яка неймовірна швидкість ніг!

Цао Ї, не вимовивши ні слова, налетів на нього знову з прямим групуванням та ще одним ударом. Атака відбулась, як сильний шторм, з надзвичайною потужністю. З ударом почувся слабкий, але хрусткий звук.

Втративши свою можливість, Чен Ву Ян міг тільки лиш оборонятися обома руками, швидко піднявши їх і захищаючись не лише спереду, а й збоку також.

Зціпивши руки, чоловіки зустрілися своїми силами, б'ючи один одного з гучним кровопролитним звуком. Цей вид боротьби був не лише прямолінійним, а й диким.

Чен Ву Яна відкинуло повз сходовий майданчик і потім притиснуло. Зрештою, він не мав шансу ступити на нижчу сходинку. Його тіло одразу ж полетіло з висоти, коли він спробував відновити рівновагу.

Оскільки Цао Ї був бійцем-профі, він не міг втратити таку можливість. Миттєво забравши свій кулак, він сконцентрував усю свою енергію у своїй лівій нозі перед тим, як накинутись на гомілку ворога.

Тріск! Почувся тріск кістки, коли Чен Ву Ян впав прямо на сходи зі зламаною ногою.

Дивлячись на свого переможеного противника, він негайно подумав про свою доньку і побіг сходами нагору, щоб побачити її не зважаючи на Чен Ву Яна. Але хто ж знав, що попри те, що кістка ноги Чен Ву Яна була зламана, його життєздатність та безстрашна особистість не дозволяла йому втратити жодної бойової властивості. Як тільки він побачив, що Цао Ї повертається сходами нагору, все його людське перетворилося на твариноподібне, і він стрибнув вперед, щоб схопити Цао Ї за п'ятку і дуже сильно потягнути!

Коли його сильно потягнули, офіцер був повністю неготовим до цього. Він швидко схопився рукою за поручень, щоб вирівнятись перед тим, як злісно вдарити ногою.

Маючи перевагу внаслідок того, що вчепився в Цао Ї, Чен Ву Ян підтягнувся. Однією рукою тримаючи себе близько до Цао Ї, другою він потягнув Цао Ї за шию.

Таке було звично бачити у боротьбі, так само як і бути дуже жорстоким. Хтось зі спини використав би свої руки, щоб перемогти людину, задушивши до смерті.

Після того, як Цао Ї спробував відштовхнути супротивника, його лице налилося кров'ю, коли він продовжив бити ворога ліктем у груди.

Бах-бах-бах! Звучало так, ніби ребро Чен Ву Яна зламалося. Його очі розширилися, а з носа та рота почала стікати кров. Але його хватка досі лишалася сильною й офіцер продовжував бити його.

«Цей бій дійсно кривавий. Він не має нічого спільного з тими боями, які показували по телевізору. Це гарний урок, який я маю засвоїти. Ці люди планували найняти когось, але коли бійка не закінчилася одним раундом, вони почали битися не на життя, а на смерть».

— Вбий його! — чоловіки, які спостерігати, миттєво опинилися біля Цао Ї.

Цао Ї одразу відштовхнувся ногою від сходового майданчика і змусив їх обох котитися вниз сходами.

«Чудово, час і мені побитися!» — Ван Чао, не вагаючись, вийшов з кутка й побіг до дверей.

Наступної миті він дістався кімнати, де була ув'язнена Цао Цзін Цзін і, скориставшись ефектом раптовості, напав на чоловіка, що був її охоронцем.

Три кроки вперед над підлогою і стрибок. Ці елементи були з «Стукових кроків першого ядра» Сін'ї Куан.

За ці три довгі кроки, Ван Чао впевнився, що зробив їх оптимальними й сильно штовхнув свої стегна та ступні. Поставу він тримав у стандартній позиції перед стрибком у повітря. Пориваючись уперед, як тигр, що застрибує на гору, він повністю вклав силу в кулак.

Кулак видав хрускіт у повітрі. Охоронець відволікся на бійку сходами нижче, але не міг залишити свій пост. Він не думав, що хтось може з'явитись. І в цьому пориві швидкості, охоронець навіть не побачив, хто то був. Він міг лише підняти руку догори, щоб захиститися! Бах! Опір був марним. Кулак Вана Чао пролетів своїм шляхом повз його руку й вдарив його прямо у груди. Всі його дев’яносто кілограмів були відправлені в політ повітрям перед тим, як плюхнутись навпроти столу, що змусило пиво вилитись на підлогу.

Та потім охоронця з хвостиком наздогнав інший нещасний випадок. Коли він вдарився об стіл, вентилятор захитався і впав додолу, закрутивши прядки його волосся у процесі. Коли вентилятор зупинився, волосся охоронця та шкіра голови вже були заплутані. Вся його голова знаходилась у вентиляторі також, тож він перестав дихати. Ван Чао не знав чи це його кулак, чи вентилятор вбив чоловіка.

— М-м-м-м! — Цао Цзін Цзін чудово бачила перед собою Вана Чао. В неї був приємний, але шокований вигляд, коли вона нагадала про себе.

Негайно витягнувши кляп з її рота, Ван Чао зняв мотузки й поклав валізу на підлогу.

— Сто тисяч юанів! — вигукнув він і з насолодою взяв валізу.

Примітка: 100.000 юанів на момент 09.12.22 становить 527.578 грн.

Просто цієї миті якась людина зайшла до кімнати зі сходового майданчика. Це був Цао Ї. Він був заплямований кров'ю, але на його тілі не було ушкоджень, що доводило – кров належала комусь іншому. Забігши та в якийсь момент побачивши Вана Чао, він остовпів. Потім роздивився навкруги, щоб знайти свою доньку, і зрозумів, що відбулося.

Дивлячись на Вана Чао протягом миті, він сказав:

— Поклади валізу.

— Та зараз! — Ван Чао ковтнув повітря. — Пане Цао, ви завжди точно вибираєте час. Минулого разу ви мало не скалічили мою руку, але оскільки ми знову зустрілися сьогодні, тож давайте знову влаштуємо змагання! Оскільки ці гроші все одно викрадені, нехай переможець забере приз з собою!

— Яка кумедна дитина! — Цао Ї засміявся. — Виглядає так, ніби ти намагаєшся скористатися моєю слабкістю і забрати моє життя! Я не міг припустити, що серед однокласників Цзін Цзін є така небезпечна дитина. Наразі, на жаль, для тебе, я практикую бойові мистецтва вже двадцять років. З того часу, коли ти навіть ще не планувався. Якщо моє тіло використало багато енергії, я в нормі, щоб позмагатися! Підійди, покажи наскільки ти став вправнішим за цей час.

— Ван Чао, хай його, що ти робиш?! — гаркнула Цао Цзін Цзін, поки слухала, як її тато з однокласником готувалися до бійки.

Махнувши рукою, Ван Чао сказав:

— Не втручайся, просто дивись.

Поклавши валізу, він відступив на два кроки туди, звідки до Цао Ї було три метри.

Цао Ї підняв свої руки ще раз, щоб прийняти бойову позу перед тим, як вдихнути, аби відновити ту енергію, яку він використав раніше. Після сутичок з чотирма чоловіками він трохи втомився.

— Пане Цао, може вам краще спершу відпочити? — сказав, сміючись і дивлячись на нього, Ван Чао.

«Ха!» Коли Ван Чао говорив, Цао Ї одразу вирвався вперед і благородно замахнувся кулаком прямо у груди Вана Чао. На такій швидкості хлопець просто не відчував, що це була бійка.

— Як повільно! — Ван Чао не сидів на дупі рівно ці пів року. Ступивши єдиний крок, він забезпечив собі можливість вдарити у бік Цао Ї, зібравши свої пальці разом, щоби влучити у нирку.

Коли Ван Чао поцілив, то Цао Ї злякався, що втратить свою бойову енергію. Не знаючи, що Ван Чао виконає подібний трюк, офіцер вдихнув ошелешений на мить, і одразу ж розвернувся, аби відповісти ударом.

Ван Чао відштовхнувся від землі, щоб ще раз стати на сторону Цао Ї. Ноги хлопця прогнулись, а руки набули форму ножа, щоб ще раз вдарити його у нирку, злісно і миттєво. Цао Ї повторив свою першу спробу вдарити його, але щоразу Вану Чао вдавалося підкрастися збоку, щоб влучити по нирках. Це тривало до третього чи четвертого разу, коли у Цао Ї почало паморочитись у голові.

«Ха!» Ступивши вперед п'ять кроків, Ван Чао ще раз копнув Цао Ї в ребро та торкнувся його.

Чоловікове обличчя побіліло, а тіло повернулося і впало на підлогу.

","writing":{"title":"Дракон і Змія","originalTitle":"Romance of Dragons and Snakes","description":"Світ гангстерів, чорного боксу, таємниці економіки та політики інших країн розкриває боягузливий і звичайний хлопець.\n\nЦе Ван Чао.\n\nПотоваришувавши з головою таємної організації \"Клан Тан\" Тан Цзи Чень, Ван Чао покладається на свою надзвичайну наполегливість і прозріння, щоб піднятися на вершину бойових мистецтв, борючись з майстрами різних шкіл бойових мистецтв, приєднуючись і зраджуючи таємничу організацію, і лавіруючи між різними силами.\n\nЯку підступну сагу розіграє Ван Чао, і яке життя з перипетіями викує він!\n\n\"Дракон і змія\" – це книга про китайську школу бойових мистецтв, започатковану Цзін Ву Меном. У давнину люди навчалися бойовим мистецтвам, вбиваючи ворога; у наш час люди навчаються бойовим мистецтвам, вдосконалюючи їх.","image":"https://ua-ranobe.s3.eu-central-1.amazonaws.com/prod/20240301000644604_JYU6","__typename":"Writing"},"__typename":"Episode"}}